Инше Життя, або Соснова Музика

В сосновім лісі, вже давно відчув: тече якеєсь іншеє житття…
Відверто кажучи, я так би і нарік його  – Cосновим Лісом…
Серцебиття там ніби інше…  Та і , взагалі,  – Cерце-Буття!..
І ніби стовбурна високохвойная – лягає – на ВсесвІт - завіса!..

Тече там Часу Позастилого якась Завічна й Нововічная Ріка…
І час завжди один – зірковий! - там – стрункіших коро-лЕвиць!..
І в стОвбурчиках тих богинь надсвітських б’є надзвичная Енергія Така! –
В них  найструнИстіші незримії ключи звучать – незвичну Паралельність!..

Там – Тиша-Музика – міцнішої гармонії і найтонкіших стОріч-струн…
І плинуть струмені сторінок, хвилі нових мов в мою – навстІж-розкрИту душу…
Але не хочеться мені рядоченьки мерщій складати! – Ні! – цю невблаганну Хвільную Красу
В  Нову Велику Хартію* укласть ХочУ-«палаю», мимоволь! «розквітно»-мУшу!..

Немає СпОкою ВільнІшого аніж Сосновий цей, УкрАй-Віддальний… Ліс!..
Безмежно! – п’Янить Велич Ця, підпорядкована – Всевишньому Всіх Вишніх ВІльниць! –
Всіх Вишніх цих Богинь, що над свавіллям наших своєдурств спокійно здійнялись,…
І хто, скажіть мені, колись почути зможе , хоч на мить!, про Якісь - «хвойні війни»!..

В Небесно-ЗЕмнім Царстві Сосен тих – хіба собі можливо уявить
Людской ненАлюті – украй-жалюгіднЕньке – нА всі співи –клекотАння?! –
Лише розкішно-вишнє форте-п’яно оп’яняє кожну метушливу мить,
У цім Палаці – спокойвічнім, де на всіх вустах – снодійне, хвільнЕ млЕко тане!..

У цім Палаці, де витають мрії граціозніші й де твОряться найбогатирські сні,
Де Лісочинь ція - застиглой казкою дорослого! Дитинства  – відчинилась...
Де ніби в Вишніх ДзеркалАх любуються собой – надзвично – Грації Невтомної Краси,
Де працям любування і краси все – стигло-животвірно – підчинилось!..

Колись такую велич пародіювали в храмиках з колонами  - кумедненьким божкам,
А в цих… Палатах!!.. може тільки лиш митець із Божим Даром в серці
ВідчУти для себЕ не лиш – безмеж-безстінний під всевишнім! Кровом – Храм,
А як – Надплачною Живой Стіной* все твОрить – у єдиний голос! тут – Шопеновії Скерцо!..

Почуй ти їх, моя Кохана!..  І побач, як тУт назамість хИмерних колОн,
Червонувато-бурі цІї, вИсокостовбУрні, успрямованії в височінь  - Живії Музи!..
Вони усі запрошують – Тебе! – у цей – найясноденніший, найсвободенніший полон,
Де світить сонечко згори у Вишньому Даху, назамість всіх назвичнівших вікОн,
Вкрай-іншого, іно-яскравого  Охвільненого Сонця – прИйняти царИсто-теплі узи!..

У Лісі у Сосновому царить для нас з тобою – геть-інакшее Життя! –
Там кожна крона є – розкішною праматір’ю – дрібнИчненьких принцесушних коронок!..
Там вічно-.юних мудрівчин так невибаглливо вершИться чар-монаршеє життя,
Тече невгАмно НОвая Ріка, яку це Вічне Новоріччя від обличь бездушних – охоронить!..

У цім позаметушливім Палаці Хвільності Тебе, свою Любов, я б оселив,
І захистив би від - взагальнюючих всЕсвітів  – тихо-могутньою Спокой- Музичною Завісой! –
У лісі у сосновому є іншеє життя.. Серце-будинок інший, Інакший серце-розлив…
Я так би і назвав цеє Коханеє Життя – Любові нашої Сосновим Лісом!..

(Вірші створювалися ввечері 12 і ввечері 13 березня, більша частина по саме завершення – створена 15 березня 2025 року, фінальні авторські редакції – 8,9,11,12 березня, 7 квітня 2026 року)

*«Нову «Велику Хартію»… Відсилання до відомого політично-правового документу «Велика хартія вольностей», який представляв собою зведення вимог англійської знаті до короля Великої Британії Іоанна Безземельного на тлі глибокого загострення соціально-політичних протиріч. В подальшому «Велика хартія», вимушено затверджена королем Іоанном,  вплинула не тільки на розвиток англійського права, формування сучасної конституції і правової держави, але і на світовий інститут права людини.

*«Надлачна Жива Стіна».Відсилання до знаменитої Стіни Плачу в Єрусалимі.