На свiтанку

На світанку, умитому росами,
Я розправлю невидимі крила.
Те, що вчора здавалось погрозами,
Стане просто прихованим пилом.

Світ засяє яскравими барвами
І вітатиме співами вітру.
Я, окрилена ніжними чарами,
Напишу свою власну палітру.

Без вагань, без хвилин невдоволення
Я вбиратиму рунь оксамиту,
Ароматом земного відродження
Воскрешу промінці позитиву.

Милуватимусь синню цнотливою,
Без роздуми відкину зневіру
І, можливо, я стану щасливою,
Відчуваючи пристрасну ліру!..


Рецензии