про пустоту вогонь та голиша

В сумісництві втрачається вагомість
і особистості і голиша.
Все заміняється на все, натомість
є незамінною жива душа.
Нехай вона лише мізерна дрібка
в оточенні жахіть і пустоти,
душа з народження твоя домівка,
адже, ніяк ні навпаки.
Відчуй близ берега дихання бризу,
вгамуй допитливість безсонь,
і розжени імлу молочно-сизу,
аби в пітьмі побачити вогонь,
що від душі суміжної навпроти
ще жевріє, аби тебе знайти
і розчинитись в наготі чесноти,
і досягти завітної мети.

світлина: Марк Шагал. Сон в літню ніч.


Рецензии