Аномалии - продолжение

Аномалії (усе – до ”Циклу”)

***
На світі робиться таке,
На що й ума не вистачає:
Послухати – воно цупке
І ніби дещо визначає.
Але – хоч голова круть-верть,
Чи з телепростору новини:
Чому це лихо нам ущерть,
Й нема на нього домовини?

***
Сприймати нічого тепер,
Так, ніби все вже написали:
Хіба що хтось мільярд попер, -
Ото б перевести на сало!
І – знову тиша. На базар
Ходити ні`чого – там м'ясо.
…Пульсує з космосу квазар,
Новенький, інформує NASA.

***
Ми – незалежні, тобто свіжі,
Хоча – як глянути на нас:
Очільники – старі та хижі,
І молодь пнеться на Парнас.
Романтики – це наша зміна,
Але старіє враз вона:
“Панує пліснява і піна”, -
Міркує голова дурна.

***
І – знов про міжпланеття вірш,
Щоб начиталися марс`яни:
А може, нам до них скоріш
Збиратися, хай наші плани
Зостануться десь там, де ми
Під місяцем себе носили,
Іменувалися людьми,
І ось тепер забракло сили.

***
Марнуюсь, марно, марнота,
Є й річка однокоріннева:
Дурненька слава підліта,
Хай одноденна чи тижнева.
Ото пишу я, от думки! –
На форумах нема такого:
Не го`лови, а головки;
У мене хиляться до Бога.

***
Як попрощатися, чита`чу,
З тобою? – Це нелегко, так,
Тож вибачай, і я пробачу
Собі, що не такий мастак,
Я міг чекати, й відшукати
У полі заячі сліди:
Хотілося думок багато,
Та вийшло знову як завжди.

***
Цей рік не сталася зима –
Мов та любов позавелійна –
Це пісня є, що десь кума,
Неначе мамка некелійна,
Тремтливо жде на козака,
Хоча не “преминути” сварки:
Не буде, люде, нам віка,
Ходімо, друже, до Одарки!

21 лютого 2015р.