Аномалии

Аномалії (цикл триває)

Забери в мене, розум, тяму
Ну навіщо вона мені? –
Щоб зазнати якогось страму
В зачарованій стороні?
Я тепер як німий, їй-Богу,
Не скажу, що таке “флеш-моб”:
Он Борис! Перетну дорогу
Й заволаю: “Хело`у, Боб!”

***
Наладиться воно, а може
Не треба змін? – Зима та сніг;
Все зрозуміле, рідне, боже,
На шлях указує поріг.
Не слухайся думок – навіщо
Вони, набридливі, тобі?
І як не пнися, хмари вище,
Хоч сірі а не голубі.

***
Побіг би, та нема куди;
Спішити краще так, спроквола, -
Кому потрібна правда гола? –
Немає теплої води!
Хай плахта* зігріва її,
Хоча вбрання це не кутюрне:
Слівце, як бачите, культурне,
Як віршики нові мої.

* плахта – тепла жіноча одежина

***
Співа Віталик “по-англійськи”,
Його по-нашому – не пни;
Стату`ї бліднуть італійські,
Дарма що з мармуру вони.
Мені не шкода сіроманця,
Нехай кавчить чужі слова:
Жаль буде дійсного британця,
Як він почує ті дива.

***
Спочатку, кажуть, мовив хтось
Слівця якісь, бодай цензурні,
Відтак уперше десь когось
Почули все ще дикі ду`рні.
Й пішло з тих пір: “Ступай сюди,
Хапайсь мерщій, цурпель колоду! ”
… Як, Боже, хочеться води,
Та нікому піти по воду.

***
Не тямиш що робить? Пиши –
Досте`ма щось із того вийде, -
Грішили всі, і ти гріши, -
Будь певен – і без тебе прийде
Той спомин… Краще б не було
Ні тих очей її, ні стану:
Коли вже серце перестане
Останнє згадувать село?
03.12.2014р.

***
Курси, дола`ри, Київ, столиця,
Депутатики всякі, старці –
Ну куди воно, браття, годиться? –
Не буває не на молоці.
От як би так балакали Штати,
Ми б волали: “Господь їх спаси! ”
… З України нам ніде тікати, -
Хоч до хати себе донеси.

***
Вкрився шлях білим порохом трохи,
Мабуть, криза і на небесах,
Й риму вже не видумую: “про`хи” –
Від “проха`ч” і “проха`чка” – краса!
Та – нічого, не тільки Тарасом
Збагатилася наша земля:
Краю мій, соловейку, мій Спасе,
Віковічний, а все ще маля!

12.12.2014р.