Я красуню вiннiчанку...
Дівчину вродливу,
Зустрічаю на світанку,
Біля Буга, наче диво...
Посміхаюєься охоче,
Вона з русою косою,
Мені дивиться у очі,
Цьогорішною весною...
Квітень сонечком балує,
Люд скликає на Соборній,
Та красуня Світ дивує,
В неї погляд переможний.
Біля давнього вокзалу,
Струнка вийшла королева,
На зупинці із трамваю,
Гарну пісню заспівала.
Про своє чудове місто,
Бо вона землячка мОя,
Яке гарне, як намисто,
Та щаслива в нього доля.
Люди щирі, вони й гарні,
Українці нездоланні,
Горделиві,, духом вільні,
Що бували на Майдані...
Добрзичливу панянку,
Я побачив у ві сні,
Зустрів знову Віннічанку,
Стало хороше мені.
Автор Геннадій Сівак.
6 квітня 2026 року.
Свидетельство о публикации №126040602424