Я красуню вiннiчанку...

Я  красуню віннічанку,
Дівчину вродливу,
Зустрічаю на світанку,
Біля Буга, наче диво...

Посміхаюєься охоче,
Вона з русою косою,
Мені дивиться у очі,
Цьогорішною весною...

Квітень сонечком балує,
Люд скликає на Соборній,
Та красуня  Світ дивує,
В неї погляд переможний.

Біля давнього вокзалу,
Струнка вийшла  королева,
На зупинці із трамваю,
Гарну пісню заспівала.

Про своє чудове місто,
Бо вона землячка мОя,
Яке гарне, як намисто,
Та щаслива в нього доля.

Люди щирі, вони й гарні,
Українці нездоланні,
Горделиві,, духом вільні,
Що бували на Майдані...


Добрзичливу панянку,
Я побачив у ві сні,
Зустрів знову Віннічанку,
Стало хороше мені.


Автор Геннадій  Сівак.
6  квітня  2026 року.


Рецензии