Душа молодie
Надворі дощ, а я сиджу самотня
І мрію… Навіть смішно! Вже стара!
Посивіло давно моє волосся,
А в серці то надія, то жага…
Буває, що лечу, немовби фея,
Тендітна, елегантна і легка.
Навколо мене – Всесвіту безмежжя
І сонячна спокуслива весна!
А потім я біжу малим дівчиськом
По полю, не торкаючись землі,
Під вербами втішаюсь відпочинком,
Ловлю руками промені ясні!..
Радію, що мені усе доступне:
І пахощі, і звуки, і блакить,
І вітру шепотіння, ледве чутне,
І море волошкове, що п’янить…
Милуюсь, як у річці хмарка мріє
І ніжність розсипає, ніби чар,
Душа моя від щастя молодіє,
Вбираючи природи щедрий дар…
Свидетельство о публикации №126040601392