***

Був лютий, ми тікали від війни.
Душа вмивалась гіркими  слізьми.
Затиснули усе  своє життя
У два похІдних  стАрих рюкзака ,
ще трохи ліків,  щось для гігієни.
До серця   -старі фото - у кишеню.
Ці фото ми робили до війни.
Вони тепер просЯкнуті слізьми.
 

 Північна країна, чужа і холодна
 нас  в теплі  обійми прийнЯла ,
ТілА відігріла під тЕплою ковдрой,
А дУші добрОм лікувала.

Норвегія  і Україна- дві країни
Одна від одної вони такі далекі.
Дві різні території красиві
На круглій, Богом створеній, землі.
 Коли ти дивишся високо в синє небо,
 то на якусь хвилинку забуваєш,
В якій  країні ти стоїш ногами,
бо небо тут і там  одне й те саме.



 Північна країна, чужа і холодна
 нас  в теплі  обійми прийнЯла ,
ТілА відігріла під теплою ковдрой.
А дУші добрОм лікувала.


Ми навчилися жити у спОкою й тИші
ДивлячИсь на величні  засніжені гори.
На нас дИхають свіжим повітрям фіОрди
І зелені ліси, що ростуть на каміннях.
Вже на мові країни, яка нас прихистила
Ми подяку свою промовляємо їй.
Але серце болить за свою Україну .
 Наші душі живуть  у країні своїй.



 Північна країна, чужа і холодна
 нас  в теплі  обійми прийнЯла ,
ТілА відігріла під теплою ковдрой.
А дУші добрОм лікувала.

Подяка щира наша цій страні  безмежна.
Та забинтована душа болить бентежно.
І мрії наші всі про вороття .
І про щасливе в Україні  майбуття.