Свою печаль, свою журбу,
Я поміняю на весну!
Зміню морози у душі
На луки й поле у красі!
Зміню усі сумні думки
На сонце і ясні зірки,
Щоб не вчувати років літ,
Знемогу заміню на квіт.
Доконче поміняю тих,
Хто б’є образами під дих,
Хто замість серця має лід
І косо дивиться услід.
Зміню байдужість на жагу,
Сльозу пекучу – на росу!
Грози нестерпної полин
Я поміняю на жасмин.
Гіркоту фраз зміню на вірш,
Смертельний яд – на еліксир,
Втоплю у річці сталь сокир,
Страшну війну зміню на мир!
Я розгадаю щастя код,
Звільню планету від незгод!
Як стане гарно навкруги:
Весна, квітучі береги!
Усе змiню
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126040407563
Свидетельство о публикации №126040407563
Рецензии