П1сня. Кв1тка персика

У саду, де тиша світла, як весна,
Народилась дівчинка ясна.
Батько посадив маленький персик там,
Щоб ріс разом з нею - по рокам.

Вітер шепче ніжно колискову,
Мати ніжно кличе її знову
А земля тримає їх обох
І над ними світ без меж, де Бог.

Квітка персика - світло із зірок,
В ній Всесвіт тихо робить свій ковток
І коли розквітне дивний цвіт-
В ній пробудиться безмежний світ.

Квітка персика- подих висоти,
Душа згадала, ким прийшла сюди.
У весні відкриє Небеса
В дівчині розквітне вся краса

Рік за роком сонце їх вело,
Дерево тихесенько росло,
І сміялась дівчинка мала
Наче пташка в небі - ожила.

Та прийшла весна одна ясна,
І в саду заплакала роса
Персик вперше квітами заграв-
Наче хтось її покликав:" Час настав!"

Квітка персика - світло із зірок,
В ній Всесвіт тихо робить свій ковток
І коли розквітне дивний цвіт-
В ній пробудиться безмежний світ.

Квітка персика- подих висоти,
Душа згадала, ким прийшла сюди.
У весні відкриє Небеса
В дівчині розквітне вся краса

І стоїть вона в квітучім сні,
світ новий відкрився у весні.
Вже не дитя - у погляді вогні,
І дорога кличе вдалині

Квітка персика тихо опаде,
Та любов у серці проросте...
І колись, у інший тихий час
Посадить і вона для когось сад