Когда я умру
Як Господь доторкнеться мого чола,
В дощовий й прохолодний квітень,
Стану вишнею серед якогось села,
І вишневим цвітом розквітну...
І ітиме крізь мене у червні люд,
І зриватиме стиглі вишні,
Хай то буде найменше з великих чуд,
Що воздасть Україні Всевишній...
(Так буває, що люди не бачать чудес,
Ідучи манівцями сліпих ілюзій,
Так колись цвітом вишні й Христос воскрес,
А можливо й калиною в лузі...)
***
Как Господь коснется моего чела,
В дождливый и прохладный апрель,
Стану вишней среди какой-то деревни,
И вишневым цветом расцвету...
И будет идти сквозь меня в июне народ,
И будет срывать спелые вишни,
Пусть это будет самое малое из великих чудес,
Что воздаст Украине Всевышний...
(Так бывает, что люди не видят чудес,
Идя окольными путями слепых иллюзий,
Но когда-то цветом вишни и Христос воскрес,
А возможно и калиной в лугу...)
Свидетельство о публикации №126040301273