26. 04. 1986 - 26. 04. 2026

Сорок років пройшло, як вдалось
"мирний атом" здолати
І не чути вже слів- радіація, БЕР, Саркофаг.
Та все меньше в строю тих, хто носить ім'я -  "ліквідатор",
І все більше жінок, що одержали статус "вдова".

Та надія була, що ці жертви закрили рахунок,
Не повториться зло і палати не буде земля...
Тільки це не збулось, адже  інший вже мав розрахунок
Той імперський, такий кровожерливий задум кремля.

Де квітучі міста перетворювалися в руїни
І скорився народ -- в хворобливій  уяві ще мав...
Навіть більше того - і саме поняття - Україна
Щоби світ відтепер  не знаходив на жодній із мап...

Тільки мрії оті не здійсняться для нього ніколи,
І Тарасові думи знаходять підтвердження знов,
Бо на рідній землі є  в народі  незламності колос,
А у жилах тече козаків нездоланності кров.

А в годину скрутну, коли ворог стоїть у порога,
Є Надія, є Віра, якими завжди живемо.
В нас немає мети, важливішої, ніж Перемога,
Тож, без сумніву, ми переможемо! І встоїмо!