П1сня. Св1тлячок ти наш

Юрку, послухай, з Велятина чудного,
 Де  і хЫжа твоя ще од діда рудного.
Бо Житя тя вчило не гурше наУкы
Ти знаєш дорогу -  її силу і мукЫ.
Коли йшов тЫ по світу, роботу глядАв
Ты  просту свою правду у сирці держав.
Та не книга, а доля тебЕ шліфовАла
І премудрості жизни  тихо научала.

З Днем нарОження, Юрку, наш рудный,
Лишайся здоровым, веселым і мудрым.
Най до світла дорога  тебе приведе
Од  сирця твОйого кругом  всё розцвіте
Твої однокласникы ныні знов
ЗгАдуют, як класно было з тобов.
Бо ти не простий - ти широкый, як світ
Най ти й дале  щастит! -  На многая літ!



Юрку, та слухай-но... Та ти  ще жалієшся хлопцям, що ти "невошколований".
Та я ти так скажу - не сміши людий.Бо життя тебе вышколовало, як  не змуг бы жоден інститут.Ти з Велятина,  із рудної хыжи, де ще прадід ходив-
а то вже школа, не з книжок, а з коріння.
Хлопцы згадали, як ти колись в тих американських джинсах корови пас- файний, як ковбой із кіно. Най так - але то уже твуй стиль, твоя свобода.
Ми туй всі - хто лікар, хто вчитель, хто ще на щось має вузьку спеціалізацію, а ти- спеціаліст широкого профілю.
Бо "Інститут життя" тебе навчив усьому: і роботу знайти,і як себе тримати, і як до людей бути. Ти не раз на заробітки ходив, світу видів, дорогу свою шукав у житті - і знайшов. Бо не книжка, а дорога чоловіка робить.
Та й диви- дійшов до бригадира, людей вів, відповідальність ніс-
що не кожен з дипломом зможе. Довгі роки працював заступником директора по господарській частині Хустської фетро-фільцевої фабрики. Зараз завідуєш відпуском мінеральної води для громадян в санаторії Шаян.
Маєш чудову сім'ю, двох синів.Та ти ще смієш казати,що не "не вошколований", Юрку. Ти на всі 100 - вошколований життям.
А то, повір, найвища школа, яку лише можна мати.Чому я все це перечислила, що ти про себе і сам добре знаєш.По перше я взнала від Івана і Володі ці всі біографічні дані, бо я ж  нічого про тебе не знала. Як не крути, 50 років живемо у різних світах. А по друге і серед однокласників знайдуться ті, хто відкриє собі  Світлика заново. І ми тобов пишаємося, Світлячок ти наш! Чесно! Бо такі, як ти - справжні.