Я - рыцарь

 М.Романюк

Бездонні заводи і нетрі цехів й прохідних,
Бездомні собаки і збуджені м'язи зіниць,
Я просто солдат, серед армій сліпих і блатних,
Я лицар священого степу і в тім моя міць...
І в тім моя слабкість, без вітру мої вітряки,
Не крутяться жорна, не мелються зерна в муку,
Ідуть місяці, за роками біжать роки,
Минущість – єдина медаль вояку...
Тут пилом кар'єрів покриється все навкруги,
І в доменних печах розплавляться долі людські,
Ніхто не згадає війни і хто переміг...
Сільські чи міські…
***
Бездонны заводы и недра цехов, проходных,
Бездомные собаки и возбуждённые мышцы глазниц,
Я просто солдат, среди армий слепых и блатных,
Я рыцарь священной степи и в этом вся моя сила...
И в том моя слабость, что без ветра мои ветряки,
Не крутятся жернова, не мелятся зёрна в муку,
Проходят месяцы, за годами бегут года,
Периодичность - единственная медаль борцу...
Здесь пылью карьеров покроется всё вокруг,
И в доменных печах расплавятся судьбы людские,
Никто не вспомнит войну и кто победил...
Деревенские или городские...