За нами, перед нами
| И дальше будет длиться...
| © Н. Уварова
Остались только мы одни,
Да друг напротив друга.
Все злішими стають вогні,
Все вищою – напруга.
Возводим, рушим мы дворцы,
На всё с тобой готовы,
Як протилежнії кінці
Щасливої підкови.
В смятении напрасно ждём,
Что будет жизнь иная.
А може, завтра поза сном
Нічого вже немає?
Ответить просто каждый раз:
«Да», «нет» или «другое».
Життя існує й поза нас –
Ми знаємо обоє:
Коли росли у ті роки
Одягнені та ситі –
Нам даже не подать руки
И не убавить прыти.
Відносини тріщать по швах,
Чи навіть рвуться клином.
Но снова вместе в поездах
На перегоне длинном
Ми скоротаємо свій вік,
А потім нас не стане.
И не для нас последний миг,
А для других настанет.
Що буде там в останній час –
Велика таємниця.
«Жизнь появилась раньше нас
И дальше будет длиться...»
Свидетельство о публикации №126040200331