Пробач...

А знати не можна усе наперед....
Пробач за  тамтешні дороги...
Можливо колись і пізнаєш серед
Тих днів, що шукали пороги...

Прокинунуті  ранком вчорашніх дощів
Ховавших  чужі    поцілунки
Збирала довгезними днями  порчі
Й  складала в чудні візерунки...


Пробач...чи хотілось  пройти  в самоті
Таке безкінченне  це поле.?
Скажу тобі чесно- і просто -  та ні...
Але не поспориш  .Це- доля....

Прокинеться ранок...загляне в вікно
Тобі посміхнеться і знову
Напише як мчаться навколо світи
А ти був і будеш десь поруч...
Пробач...


Рецензии