Тебе в дчуваю... ранок у м ст
Мабудь ми з тобою із різних світів...
Існує таке розуміння...
Де всесвіт іще не створив, не схотів,
Стирати ваги покоління ..
Отак і скиталась отак і жила...
Все ніби у пащах на зломі...
Чи то засипала, чи то берегла
Поки не посивіли скроні...
Тебе відчуваю...росинки тремтять.
Цим ранішним ранком, так, звичним...
І хмари і птахи і люди. летять...
Й схід сонця становиться ближчим...
Свидетельство о публикации №126040106375