пахне новорічною ніччю, ялинкою, святковим столом
на душі однина, ззовні один, самотність множить
а потім інкрустрація в коллектив, щоб потім мірятись при-люддям, такі зовсім бачаться як знову
а помниться:
ми молилися, милися, брились
в шкафчик ховали пилюки сліди,
по вечорам лежали слухали міських звірів
запомниться, щоби не в слух:
пропажа вернулася, щоби затіятися
і наче не було, такі спогади породили
за руки не трималася, але з очей не випускали.
щойно прибрешу - листя стає торішнім, під палючим сонцем, навіть не весни
2026-03-31
це DM
© Copyright: Владимир Шеврон, 2026
Свидетельство о публикации №126033109117
Свидетельство о публикации №126033109117
Рецензии