Пори Року

Всі жили ми, як у темряві...
Не живі і не мертві,
із серцем кам'яним.
З Раю вигнані, і всі з'єднані
Ланцюгом гріхів та провин.

Душі льодяні та крихкі,
та ламкі, наче скло...
ні тепла, ні життя...
лише тло...

Та прийшла Твоя, Боже, Весна
Така чиста, свята, наче ласка;
А любов Твоя всіх зігріва,
Водить нас по дорогах Райських.

Розтануло серце, зігрілось,
Та згори зійшло каяття...
І воскресла душа, і зцілилась -
Руки Божі дарують життя.

Літо Господнє, наче розквіт надії,
Наче єдине, що залишилось нам.
Це життя, це спасіння, це мрії,
Це бажання стрімке - к небесам...

Живемо. Живемо і радіймо!
Всі приходьте до Спаса Христа.
Нам би усім у Батьківськи обійми,
Саме зараз цей час настав.

А коли при;йде час,
Ми розправимо крила
І поринемо в свій небокрай,
Бо душа восени,
Як ведеться, дозріла,
І женці позбирають врожай

Саме так, і ніяк інакше,
Бог проводить нас шляхом Своїм...
Тільки Він знає як для нас краще,
І як правдою жити, знає лиш Він...

Восени дивовижними барвами,
Земля зодягнеться знов,
Наче за райськими брамами
Нас зустрічає Небесна любов...
Боже, твоя Нескінченна любов!

(Небесна любов... нескінченна)

(Божа любов... небесна)

(Небесна любов,
нескінченна любов Отця)

25.10.25-31.03.26


Рецензии