День розпочався,сонечко все вище,
та доки не сховалося за схил,
з дружиною прийшли на кладовище,
щоб дати лад,прибрати край могил.
Біля каплички вітер клен хитає
печаль і смуток на душі шкребли,
на цвинтарі,де мама спочиває,
спололи зілля,в купу все згребли.
Помили і надгробок на могилі,
меморіальний комлекс на плиті
на мраморі погладив риси милі,
хай вибачать мене усі святі.
Портрет поцілував на монументі,
навколо дику постинав лозу,
життя згадав матусеньки моменти
і смутку на щоках обтер сльозу.
Вслухався в звуки тиші безголосся,
бо крім сім'ї немає тут рідні,
лиш вітер пустував моїм волоссям
та чув зозулю,що лічила дні.
квітень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
На кладовищ
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126032907023
Свидетельство о публикации №126032907023
Рецензии
