Весна, як готика прозора,
і швидкоплинна, як луна,
іще відданиця учора,
назавтра іншому жона.
Ти чуєш, братику, трембіту?
Мотив, як запит, постає:
чи ти лише частина світу,
чи світ породження твоє?
Нехай чекатиме Елізій -
ще не на часі "досхочу".
На те є в небі туми сизі,
аби відбутися дощу
і змити сум зими і сльози
з облич несамовитих душ,
і заласкавити узвози
ліловим кольором бриндуш.
про луну Елiзiй та досхочу
© Copyright: Цветков Александр, 2026
Свидетельство о публикации №126032905813
Свидетельство о публикации №126032905813
Рецензии