Золотий первоцвіт на узліссі,
Зачекався весняних звісток,
Цілував промінець його з висі,
Крізь небесний малюнок гілок.
Обіймав пелюстки жовтокрилі,
Шепотів про пробуджений край,
Де квітує омріяно милий
Березнево-шафрановий рай.
І нарешті, зітхнувши несміло,
У вечірньому сяйві погас…
Та весна, що на мить запізніла,
Десь чекала лише на свій час…
Шафран
© Copyright: Ольга Гресс, 2026
Свидетельство о публикации №126032903465
Свидетельство о публикации №126032903465
Рецензии