У Гайвороні я не жив ніколи,
Не бачив там ніхто ніде мене –
Чому ж тоді ця назва трохи коле
Кудись і мало в серце не шпигне?
Можливо, ходить хтось зі мною поряд
Ізвідти родом – вирізнити зась –
Чим же зрізнити ценький Кітеж-город,
Що на Вкраїні мається чи мавсь?
Мої знайомі – це прості, відомі,
Як на;вхрест списаний тонкий папір -
Невже й собі, зчудовано, в судомі,
Гайворонуть допіру чи допір?
Розклюне там запечені аорти
Розумний птах, чорніший від зерна –
Нехай міста, лаштовані в когорти,
Загинули, бо назва є одна –
Це Гайворон, і всяке людоде;ння
Іменуватися радітиме таким,
Немов як оте Божи;не створення,
Небачене й непізнане ніким.
лютий 2011р.
Гайворон
© Copyright: Леонид Плыс, 2026
Свидетельство о публикации №126032802802
Свидетельство о публикации №126032802802
Рецензии