***
(пам’яті миколаївця Артема Джубатканова)
Ще не затихли вальси випускного,
не висушив чорнила твій диплом,
але сьогодні стелиться дорога
уже на схід. Кевларовий шолом,
розгрузка з автоматом і гранати,
відразу під рукою цілий взвод
і три десятки називають татом,
а у житті у тебе вперше… фронт.
Недолюбив і навіть недомріяв,
десяток третій лише розміняв.
Снаряд ворожий розірвав надії,
немов свіча твій БТР палав.
Тепер співаєш у військовім хорі,
де за литаври дзвони неба б’ють,
а на погонах лейтенантські зорі –
тебе безсмертя стежкою ведуть.
27.03.2026
Свидетельство о публикации №126032709302