Іду до насолоди,наче в сон,
Де час спиняється без сліду,
Де кожен подих в унісон
Звучить, мов тиха сповідь світу.
До тіла, що само тремтить ,
В очікуванні теплих рук,
Де почуття не треба вчить —
Воно з’являється без мук.
Лиш згода — мов легкий кивок,
І дві дороги сходяться в одну,
Де дриж у тілі — не порок,
Де серце не в полоні сну.
22.03.2026
Дорога до насолоди
© Copyright: Валерий Головаш, 2026
Свидетельство о публикации №126032701974
Свидетельство о публикации №126032701974
Рецензии