Чому же колишня квартира
Все сниться багато років?
Та сама, де я народилась
І перші робила кроки.
Я бачу на стінах шпалери,
Барометр, килим, фіранки.
І шафи — немов Кордильєри,
Подекуди ігри, схованки.
Кімнати та кухню маленьку,
І тишу цього коридору.
Паркетну підлогу стареньку
І вир галасливий знадвору.
Але, вже нічого немає.
Бо там інші люди давно.
Чому же, і досі не знаю,
Чом сниться вона все одно?
Зросла я. Дитинство позаду.
Квартира ця вже не моя;
Сьогодні наснилась кімната,
В якій прокидалась щодня.
Колишня квартира
© Copyright: Соня Арутюнова, 2026
Свидетельство о публикации №126032608340
Свидетельство о публикации №126032608340
Рецензии
розумію, дуже. Але в моєму випадку не сниться, і не про "рідні" місця, зовсім
В моєму випадку - я марю, свідомо, скучаю за тими кімнатами на з'ємних "хатах" - за Домом, з чистою совістю щирістю можу я їх так називати
не в селі, а саме ТАМ.
Там я сцілювався від самих гірких і чорних станів
кімната 609 в общагі, з осені 2008го по 2011ий - не кожен рік там було ідеально, але було часто.
і 710, на етаж вище, весь 5ий курс, 2011-2012ті - там прожив і-де-а-ль-но!
вже після "заслання" з Сум в свій район, піссля закінчення навчання, аж через рік я вирвався в рідні і любимі Суми, без отого всього, що зараз...
і в "хаті" №2, друге житло що я зняв з моменту повернення в суми в 2013му - там я відчував себе щасливо, хоча спів-арендар, якому я платив, а не господарю, був сволочь... але ту кімнату, те житло я сміливо називав Домом. і тікав з того дому...до СВОГО.
потім, через певний час, на Різдво 7 січня, я знайшов хату №4 - і там прожив аж 6 місяців! - і це був мій Дім знову. там я був щасливий.
Владимир Шеврон 27.03.2026 21:09 • Заявить о нарушении
В моєму випадку - я марю, свідомо, скучаю за тими кімнатами на з'ємних "хатах" - за Домом, з чистою совістю щирістю можу я їх так називати
не в селі, а саме ТАМ.
Там я сцілювався від самих гірких і чорних станів
кімната 609 в общагі, з осені 2008го по 2011ий - не кожен рік там було ідеально, але було часто.
і 710, на етаж вище, весь 5ий курс, 2011-2012ті - там прожив і-де-а-ль-но!
вже після "заслання" з Сум в свій район, піссля закінчення навчання, аж через рік я вирвався в рідні і любимі Суми, без отого всього, що зараз...
і в "хаті" №2, друге житло що я зняв з моменту повернення в суми в 2013му - там я відчував себе щасливо, хоча спів-арендар, якому я платив, а не господарю, був сволочь... але ту кімнату, те житло я сміливо називав Домом. і тікав з того дому...до СВОГО.
потім, через певний час, на Різдво 7 січня, я знайшов хату №4 - і там прожив аж 6 місяців! - і це був мій Дім знову. там я був щасливий.
Владимир Шеврон 27.03.2026 21:09 • Заявить о нарушении
Дякую за відгук! Щиро розумію! Я змінила 5 квартир. Але перша — найрідніша. Ще дуже любила другу квартиру, прожила з 2006 до 2013 року, і за нею теж дуже сумую. Третю квартиру, га вулиці Рогова,24 ніколи не любила, мені там було надто неприємно, я аж відчувала, що перебувала не на своєму місці, там дратувало буквально все, взагалі не шкодую, що з'їхала звідти, проживання там було для мене, мов засланням. 4 та 5 квартири — хороші.
Соня Арутюнова 27.03.2026 21:24 Заявить о нарушении
Соня Арутюнова 27.03.2026 21:24 Заявить о нарушении
Але це тільки спогади з дитинства. Я не шкодую, що переїхала звідти. Бо наприкінці 2005 року я полюбила інший район міста, де і мешкаю вже двадцять років. Від попереднього району, де народилася, вже відвикла. Коли туди приїжджаю, всередині якісь дивні почуття: все рідне, знайоме, але водночас — вже чуже, не моє. І від цього стає неймовірно тужливо та боляче.
Соня Арутюнова 27.03.2026 22:50 Заявить о нарушении
Соня Арутюнова 27.03.2026 22:50 Заявить о нарушении