Летить журавлик мій по світу,
Питає де її знайти
Красиву жінку що колись мені
Подарувала два світи.
Отвіт то є землі башкирів,
Вона світлішая донька.
Та тільки ось вона забула
Хлопчиночку сибіряка,
Давно не пише як здоров’я
І не питає як справи,
Хоча колись мені обіцяли
Хоча б раз в рік писати.
Ви не ставлю це вам надокору,
Але нагадую зараз:
Давно з сибірського простору
Переселився віршомаз,
Тепер вже доля так склалася.
Простір хакаський вже за мной,
Але за ним я відчуваю себе
За кам’яній стіной.
***
© Copyright: Дмитрий Скобелкин 2, 2026
Свидетельство о публикации №126032601149
Свидетельство о публикации №126032601149
Рецензии