Я на кол нах Господа благав

Коли весняний вечір догорів
Всевишнього благав я на колінах,
бо бачу сльози наших матерів,
кошмар війни і залишків руїни.

Щоб покарав Всевишній за журбу,
за сльози матерів,бо гинуть діти,
космополітів-покидьків юрбу,
що сіють смерть і горе в цілім світі.

Я молячись Всевишньоо просив
покірно,мовчки ставши на коліна,
обличчя сліз патьоки оросив,
бо безліч втрат я бачу в Україні.

Господь мені нічого не сказав,
та буду я щодня Його просити
плечима так невпевнено знизав,
лиш дав надію нам,що будем жити.

Я знаю,що цей лід війни розтане
в саду життя зозуля закує,
та впевнений,що Божий суд настане
над тими,хто нам жити не дає.

березен 2026
О.Чубенко-Карпусь.


Рецензии