Таке з етерів чути - не до жартів -
Мов, селюки... чи взагалі - село...
Ще кажуть і про нашу меншовартість,
Що мови і країни не було.
Оця хвороба в них не виліковна,
Доказувати щось - даремна річ -
Надумана і нісенітниць повна
Історія із дивних протиріч.
Що їх "язик" красивіше за "мову",
Старіше й має світову ходу...
Я, щоби припинити ці розмови,
Єдиний тільки приклад наведу.
В літературі - Пушкін, Достоєвський -
Для них, як мантра, прізвища звучать...
А чому б не згадати - Котляревський?
Та от про нього щось вони мовчать...
Та тільки факти нікуди не діти -
Сприймайте хоч крізь болісний поріг -
На "мові" - світ побачив "ЕНЕЇДУ"...
А Пушкін народився - через рік.
А як вам таке...
© Copyright: Анатолий Тарасовский, 2026
Свидетельство о публикации №126032503382
Свидетельство о публикации №126032503382
Рецензии