чи шлях додому
у тривожній валізці не паляниця.
довгий потяг до польщі – не з полуницей.
миготить майбутнє сутінками мрій.
най був то злий сон, а не лихо подій.
чи знов забуду біль, безодні роздрай.
самоту посеред спільноти, розбрат.
тривоги – не найбільший морок.
а зовні – не найпідступний ворог.
коли наспівує пісні Сварог,
чи буде втіхою Всевишньому осанна.
нема машини часу. лукавий та омана
чатують, щоб раптово нас здолати.
лиш подих у посвяті вижити й втішати,
і виправлятись та гріхи покутувати.
на кожен день щоб стало сил душі
молитись і боротись задля Бога щиро.
06.12.2024
#своєліричне
Свидетельство о публикации №126032500195