Ой ти вітре буйнесенький
Гуляєш ти усюди.
І ти звичайно бачиш
Як тяжко живуть люди.
Ти ж гуляєш вітре
По степах і морю.
Гониш хвилі до берега
Немов стоїш в дозорі.
А як тільки нагулявся,
Тихо стає всюди.
Тільки спокою не мають
В душах бідні люди.
Бо усюди ти натворив,
А їм все це порядкувати.
І не знають за що братись
І чи прийдеться спати.
Та без тебе теж не можна.
Хто ж буде запиляти
На ланах пшениченьку,
Хотіла б я знати.
20.03.2026
Ой ти витре буйнесенький
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2026
Свидетельство о публикации №126032305970
Свидетельство о публикации №126032305970
Рецензии