Надвечір’я
Надвечір’я. Сонечко сідає.
Обрій у червоне одягнувся.
Пропливають хмари кольорові.
Промінь сонця і до них торкнувся.
Та зникає швидко ця краса.
Поступово кольорів не стало.
Небо швидко почало сіріти
І туманом до землі припало.
Темрява неквапною ходою
Впевнено усім заволоділа.
Тільки місяць і зірки на небі
Підкорити темряві не сила.
Місяць м’яко сяє над землею.
Небо зорі густо засівають.
У повітрі швидко і нечутно
Кажани, мов блискавки, ширяють.
Задзвеніла тиша – та раптово
Пташка тьохнула їй інша підспівала.
І під цей пташиний переспів
Ніч землею володіти стала.
Вечер
© Copyright: Евгения Крыжанова, 2026
Свидетельство о публикации №126032305122
Свидетельство о публикации №126032305122
Рецензии