Земля приміряє весну
Земля приміряє весну,
Соромиться поглядів схвальних,
Та скрити красу неземну
Не можна на луках духмяних.
Здається Землі, що вона
На себе ні краплі не схожа,
Та як їй пасує весна!
Як тішить сприятливість Божа!
Убрання модерне, ясне!
А в моді, звичайно, яскравість!
До того ж, усе запашне,
В очах – тільки чар і ласкавість!
Земля прикрашає річки,
Чаклує над лісом і садом,
Уламки і рани війни
Ховає під модним нарядом.
Яка ж вона гарна Земля,
Зігріта теплом в любов’ю:
Барвиста, духмяна, дзвінка,
Охоплена щастя жагою!
Співають їй славу вітри,
Лоскочуть смарагдові коси…
От тільки б не чути стрільби,
Не слухати траурні дзвони!..
Земля примiряe весну
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126032302082
Свидетельство о публикации №126032302082
Рецензии