Коли навколо непролазні нетрі,
Коли у серці невимовний щем,
Не закриваю у минуле двері
І не ховаюсь від важких проблем.
Я йду вперед і дихаю прекрасним,
Вбираю в себе сущого красу,
Милуюсь кожним ранком сонцесяйним,
Щоб знов відчути до життя жагу.
Відновлюю у пам’яті минуле,
В душі знаходжу місце для добра,
Не мрію про давно забуте всує,
Та спогади не спалюю дотла.
Вони живуть! Вони завжди зі мною!
У спогадах – уся життєва путь!
Щасливі миті я вплітаю в долю,
Вони мене від смутку бережуть.
Завжди чекаю з нетерпінням “завтра”,
Планую, мрію, думаю, пишу
І вірю в те, що я блаженства варта,
В душі світанком лагідним живу…
Живу свiтанком у душi
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126032301988
Свидетельство о публикации №126032301988
Рецензии