Так хочеться хоч іноді, хоч трохи
Поговорити щиро про своє,
Відчути теплі подихи любови,
Надійне і спочуйливе плече…
Поговорити з тими, хто почує,
Хто вірою утішить в мить гірку,
Хто усмішкою душу полікує,
А не злякає полиском вогню.
Як хочеться побути з тим, хто бачить,
Хто поглядом стирає вбивчий біль.
О, як багато розуміння значить,
Коли в душі холодна заметіль!
Знайти б того, чий світ не дисонує
З твоїм життям у будь-який сезон,
Відчути, що тебе хоч хто цінує
І дихає з тобою в унісон.
Як хочеться побути з тим, хто вірить,
Прощає всі досадні помилки.
Хто словом теплим без вагання зцілить,
Від хибних кроків зможе вберегти…
Як хочеться життя перегорнути,
Відчути знову радості зеніт,
Душею, серцем, розумом відчути,
Що ти не зайвий! Для когось ти – Світ!
Ти Свiт
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126032301971
Свидетельство о публикации №126032301971
Рецензии