Уявнi геро Уявно вiйни

…
Давід сказав, що уявний котик помер через мене

З народного епосу

Якщо ви не знали, то війна спочатку почалася у моїй голові.
А пам'ятаю, як на таці лежало те трикляте яблуко. Я його клацнула зубами, але це Їх не спинило.
Не можна сказати, щоб я добре знала Гомера, але Одисей Кончаловського свого часу був у моїх фаворитах. У мене не було сумніву, кому віддати це тригрішне ябко. Тим більше, що одній з А вже воно діставалось, і всі знають, чим скінчилася ця подія. Що стосується Г, то як то кажеця, кому таке може подобатисє….

Я не знаю, що вони не поділили, ці три сестрички. Хоча ні, дві сестрички і їх мачуха. І за якими критеріями їх взагалі тра порівнювати. Моє серце назавжди прикипіло до А. Може тому, що саме найкрасивіші залишаються самотніми. Ніхто не зна достеменно, на якій кобилі до них під'їхати: гнідій чи білій у ябках.

Знову і знова ябка проявля моя спантеличена і спастична рука.
Пантоміми патетик,
Оргазмічний манжетик.
На манежі коні походжають важно.
А я приречений блукати
Під вікном з бандуркою,
Щоб усі мене кликали дурком…

Давєча мені натякнули, що "ти завжди була сексуально озабоченою!!!". Прикрість полягає у тому, що так - була, але зараз - ні. Знову ж таки, це не зовсім правда. Оскільки вимушена брахмачар'я призвела мене до насолоди у зовсім несподіваних ситуаціях.
Святі були ще ті хитруни. Закликаючи відмовитись від природного розмноження вони не попередили, що натомість отримують БІЛЬШУ насолоду.
Афродіто Пандемос
Афродіто Ураніє
Не пробачиш холодності льодовиків
Хай розтануть Антарктики
Хай розтануть всі Арктики
Хай пінгвіни пошльопають у талій воді.

Какаклізм! кккКакаклізм!
Усе на світі какакклізм
І клізма кращий лікар.
О Ашдвао, о Ашдвао,
Твої ми вдячні діти.

Ти гарно справляєшся.
Або ми визнаємо вплив інших на нас або ми позбавляємося цих безглуздих страхів.
Питання чи безглуздих.
П. не спинила тисяча болячок у печінку, надісланих мною персонально.
А от я маю регулярні проблеми з печінкою.
Я не вмію писати нічого окрім щоденників, та й ті…
Зненацька я спала з лиця і осунулась.
Чому це відбувається?
У садочку всі хворіють. І старші і діти…
Остап уже третій раз за ту смерть.
А чого він помер?
Хвороба його з'їла. Гам.
Увесь сон плакав, стогнав і кашляв.
Звідки в мені ця впевненість, що я вбиваю людей?
Чому я вибрала для себе в цій війні персонаж смерті?
Чому у мене так мало спогадів, але яскраво пам'ятаю епізод з дитсадка, коли ми грали в війну  і я була проти всіх, бо була Гітлером. Гітлер у моїй уяві варив зілля. Тобто був відьмою.
Звісно няв,няв Наталка тепер сидить мені у голові. Мені її боятись?
Я повинна усвідомити свою самотність?
Невже єдиною її метою цих 27 років було знищити мене?
Важко повірити у це.
Важко збагнути.
Я пишаюсь тим, що пробачила гниду.
Голум
Чомусь вона мені здається Голумом.
Як не хочеться усвідомлювати своє життя рядом послідовних катастроф.
І ще страх за близьких.
Яких не так багато.
Обернись, їх багато.
Але чомусь мені цікава істота яка мене принижує.
Що точно собі треба заборонити це лаятись проклинати і погрожувати.
Собі ж гірше.
Усі кажуть що нарешті треба випустити гнів.
Чому завжди боляче якщо не сприймають мої уподобання? Я кажу наші. Бо у Наталки ті ж симптоми.
Це точно що я втомилась від пятитисячолітнього моралізму.
Я розумію чому стільки людей ненавидить євреїв. Через їхній Талмуд що став примусом для півпланети.
Та й нами неприйнятий наш Месія. Що він казав про Матір? Нічого. Батько, батько.
Мама мене ніяк не називала.
Тато горобчиком і вареником. Бабуся куклою.
Треба прислухатись, хто як мене називає.
Чи ми взагалі звертаємось по імені?
Ми. Хто ці ми?
Я хочу щоб вона страждала чи думала про мене?
Не хочу щоб пліткувала.
Я вирішила її з мамою не обговорювати.
Мене ще не всі залишили.
А з Галею. Я поводжусь з тими хто дійсно. Дійсно? Ти серйозно?
Прийди, коли нема Валєри
Яка я злопам'ятна.

За п'ять шоста
Павучки збираються на вікні на світанку
Моя армія спасіння
Люцифер і Луна
Місяць зовсім заслаб
Наче колисочка, блюдце
Зараз він навіть менше Зорі
Та все ж вони разом
Чи прийде киця хлебтати із блюдечка цього якесь молочко?
А Рися втомилась кричати
Хазяйка не чує
Добре хоч соплі у неї течуть
Притулилась пухнастим теплом спини
Муркоче

Хоч Юлія Латуненко так люто виганяє мам навіть з квартир, де живуть діти і пропонує наймати готель на час гостин, все ж таки, мама залишиться мамою завжди.
А дружини можуть і зникнути безслідно.
Хоча наче мої дружини свого часу і були мені ближче мами, зараз я надаю перевагу мамі і не хочу ніяких нових дружин.
Люди які хочуть закреслити всю культуру у праведному гніві створити новий світ і скарати винуватих на голову.
Добре, зараз винуваті мами і вихователі.
Давайте всіх повбиваємо.
Якщо не подобається текст - напишіть свій.
Не можете?
Все що ви можете - це заперечити?
Де конструктив?
Якби нас не було таких тиранів де б ви були? Що б робили?
Я тиран.



In voice divine we shattering tomorrows

Without choice

The sky is crying over mother Earth

And blessing lightnings

And thunder sounds

My love is calling me

To say again "I want"

And where comes desire from?

You look like moonnes god

So many sorrows

Seeing you

yet

To keep it deep and hide

O Larimar!

Зринув у голові екстатичний танець мого довгов'язого Аркадія.
Він був увесь незахищена відкритість.
Справжня оголеність завжди вражає.
Прояв абсолютної довіри.
Сила слабкості у цій дитинній довірі світу.
Він лежить на мілині і ніжиться сонцем.
Так незвично бачити цього сильного і стриманого чоловіка таким розслабленим, усміхненим і щасливим.


І все ж, для чого і до чого була та суперечка?
Доведеться дістати Гомера,
А не гадати на каві.
Знову і знову ще один автор переказує стару історію.

Нестримний Марсе, коханцю Афродіти,
Розсипав по землі свої ти семена.
Завжди готовий зачинати діти.
І битись за дітей готовий до кінця.
Чи ти любив,чи був то лише танець?
Танок палкий, вогнище до небес.
Ми іскорки твої, твої метеорити, що знов і знову бомбардують світ.
Війна, ти породив любов, первооснову.
Хай Логос зневажа тебе і Бог.
Але шаленство вимагає крові.
Червоні смуги ми наносимо на скроні.
І переможний клич і марш і кроком руш!!!
Ми навіжено бісимось на полі.
І бранці брані і лайливих слів.
Чи я люблю тебе,  завзятий і сердитий?
Чи плачеш ти від горя і туги?
А Рим стоїть і римське право вбити
Того, хто відмовляється служить.
Чи пси ми злі, яких цькує хазяїн?
І заклякаємо по стійці "Смирно" враз.
Сурна військова і попівська смирна наш повсякчас дороговказ.
Як сумно одомашненими стати.
Я хочеться по волі знов гуляти.
Як віднайти того, що ще не вмер?
Там у середині в собі того, хто справжній і не бреше.
Ні іншим, ні собі.

Маленькі літачки паперові
Чи знав Леонардо, скільки болю
Скидатиме на землю залізний птах?
І ось люди ховаються під землею.
І Земля від обурення дрижить.
Маленькі люде, літачки паперові,
Із нудьги ви з'явилися свого Творця.
І засмоктує вихор вас пилосмока.
З пилюгою вас викинуть до бачка.

Who can know you better than yourself?

Mom, please, tell me who I am?

I know better, my pure kid.

You are a perfect piece of mе.

I love you much and so much more.

Just don't let you leave and go.

I am so poor, you are so rich.

Can I ever reach, reach.

So was crying a baby small

In a giant fully grown.

Still, who knows what I should do?

Kindness, peace, calm.

I am different from these.

And would like to become

The Bird of Angriness and Flame

Power and Destruction.

My poor child, your fantasies cause affections and disease.

I agree my body's weak

And my spirit has a leak.

Peace is a word
Of the sea and the wind
Peace is a bird who sings
As you smile
Peace is the love
Of a foe as a friend
Peace is the love you bring
To a child
Searching for me
You look everywhere
Except beside you
Searching for you
You look everywhere
But not inside you
Peace is a stream
From the heart of a man
Peace is a man, whose breath
Is the dawn
Peace is a dawn
On a day without end
Peace is the end, like death
Of the war
(Lyrics of Peter John Sinfield / Robert Fripp)

Peace is the End, like Death


Living is easy with eyes closed
Misunderstanding all you see
Let me take you down
'Cause I'm going to strawberry fields
Nothing is real
And nothing to get hung abou


RAIN

A voice divine is shattering tomorrows
Without choice
The sky is crying over Mother Earth
And lightning blessings
Thunder sounds
My love is calling me
To say again: "I want"
Where does desire come from?
You look like a Moon god
So many sorrows
Seeing you
yet
To keep it deep and hide

Lyrics by Lidia Tindarey


With a force stronger than jealousy the kids realized what was already obvious – We wanna be in a band! Now and always.


Those who love sensations
in their chest
more than events or people,
tell me what true is and how else
we may know about our affections.
One day we could find ourselves without feelings.
Under arrest.
Empty.
What should I do?
Is it an end?
(This is the end, The End, my beautiful friend. Jimmie)
Blaming ourselves, we aren't hungry anymore.
A human is like a fruit or meat, perhaps.
Eat me.
Should I be sweet
after I'm full?
What a fool I was to cry love poems, bleeding.
And so my guitar...
In her bathtub
they'll find me
in water
submerged
baptisedcrucified

This is the end, beautiful friend
This is the end, my only friend
The end of our elaborate plans
The end of everything that stands

The end
No safety or surprise
The end
I'll never look into your eyes again

Can you picture what will be?
So limitless and free
Desperately in need of some stranger's hand
In a desperate land

Lost in a Roman wilderness of pain
And all the children are insane
All the children are insane
Waiting for the summer rain

There's danger on the edge of town
Ride the king's highway
Weird scenes inside the gold mine
Ride the highway West, baby

Ride the snake
Ride the snake
To the lake
The ancient lake, baby

The snake is long
Seven miles
Ride the snake
He's old
And his skin is cold

The West is the best
The West is the best
Get here and we'll do the rest
The blue bus is calling us
The blue bus is calling us
Driver, where are you taking us?

The killer awoke before dawn
He put his boots on
He took a face from the ancient gallery
And he walked on down the hall

He went into the room where his sister lived
And then he paid a visit to his brother
And then he, he walked on down the hallway
And he came to a door
And he looked inside

"Father?"
"Yes, son?"
"I want to kill you"
"Mother, I want to..."
Come on, yeah

Come on, baby, take a chance with us
Come on, baby, take a chance with us
Come on, baby, take a chance with us
And meet me at the back of the blue bus
Doin' a blue rock on a blue bus
Doin' a blue rock, c'mon yeah!

Fuck, fuck-ah, yeah
Fuck, fuck
Fuck, fuck
Fuck, fuck, fuck, yeah
C'mon baby, c'mon
Fuck me baby, fuck yeah

Fuck, fuck, fuck, fuck, yeah!
Fuck, yeah! C'mon baby
Fuck me baby, fuck, fuck yeah
Whoa, whoa, yeah, fuck, yeah
C'mon, yeah
Alright

Kill, kill, kill, kill, kill...

This is the end, beautiful friend
This is the end, my only friend
The end

It hurts to set you free
But you'll never follow me
The end of laughter and soft lies
The end of nights we tried to die

This is the end

Lament For James

Those who love sensations

in their chest

more than events or people,

tell me what true is and how else

we may know about our affections.

One day we find ourselves without reason

under feeling arrest

empty

What should I do?

Is it an end?

(This is the end, The End, my beautiful friend. Jimmie)

Blaming ourselves, we aren't hungry anymore.

A human is like a fruit or meat, perhaps.

Eat me.

Should I be sweet

after I'm full?

What a fool I was to cry love poems, bleeding.

And so my guitar...

In a strange bathtub

she'll find a stranger

in water

submerged.



Я когда-то непредвиденно наблюдала полное лунное затмение. Ничего не могла понять.
Интернет пишет что это было 15 июня 2011 года. Хз
Но я помню что меня это поразило.
Меня светила приветствуют даже когда облачно. На секунду выглядывают. Я надеюсь, это знак хорошего их ко мне расположения.
А вчера я узнала, что фраза Джимми, которую я слышала: don't chase the clouds, be goddess, звучит: don't chase the clouds, pagodas.
Я слямзила еще одно название музыки и написала:
Don't chase clouds, pagodas
Clouds watching.
В мой кофе высыпалось полбанки корицы, и я пью эту дрянь.
Мы ничего не будем спасать: говаривала моя падчерица в Хьюстоне, выбрасывая нераспечатанные коробки с клубникой и голубикой.

Low-cost for sleazes

Hello, friend. I 'll be glad to communicate with you.

The price of 1 word is 1$. The price of audio call 10 min - 10 $, video call is 30$ for 10 min.

Sending me your picture is 10$.

Screen of my pictures is 100 $ per one.

Му selfy is 1000 $ per one.

Masturbating on my pictures without my permission costs you your place in Hell after my death.

A я, пожалуй, эту фигню на волосы намажу…

Grief is Great.
Grass in Greece.
No Galas, only Halo of Sun's Hello.
Coffee with Sky on Cloudy terrace.
Morning music for Evening rest.
Mellow Solo Piano.
Walking around an Orange.
Dark Citrine.
Довикаблучувалася.
Каблучка відлетіла у Делі-т, туди, куди й увесь нікчемний діалог.
Кохання
Помста
Жриця
Проститутка
За рибу гроші
Риба евфемізм.
Якого кольору сьогодні на себе натягну труси? With FADING hearts.
Much love.
Confusion.
No connection.
Peace on Earth.
It is everywhere. Come on, I'll show you.