Уявнi героi Уявноi вiйни

                Давід сказав, що уявний котик помер через мене

                З народного епосу

Якщо ви не знали, то війна спочатку почалася у моїй голові.
А пам'ятаю, як на таці лежало те трикляте яблуко. Я його клацнула зубами, але це Їх не спинило.
Не можна сказати, щоб я добре знала Гомера, але Одіссей Кончаловського свого часу був у моїх фаворитах. У мене не було сумніву, кому віддати це тригрішне ябко. Тим більше, що одній з А вже воно дісталося, і всі знають, чим закінчилася ця подія. Що стосується Г, то як то кажеця, кому таке може подобатисє….
Я не знаю, що вони не поділили, ці три сестрички. Хоча ні, дві сестрички і їх мачуха. І за якими критеріями їх взагалі тра порівнювати. Моє серце назавжди прикипіло до А. Може тому, що саме найкрасивіші залишаються самотніми. Ніхто не зна достеменно, на якій кобилі до них під'їхати: гнідій чи білій у ябках.

Знов і знова ябка проявля моя спантеличена і спастична рука.
Пантоміми патетик, oргазмічний манжетик.
На манежі коні походжають важно.  Я приречений блукати під вікном з бандуркою, щоб усі мене кликали дурком…

Давєча мені натякнули, що "ти завжди була сексуально озабоченою!!!". Прикрість полягає у тому, що так - була, але зараз - ні. Знову ж таки, це не зовсім правда. Оскільки вимушена брахмачар'я призвела мене до насолоди у зовсім несподіваних ситуаціях. Святі були ще ті хитруни. Закликаючи відмовитись від природного розмноження вони не попередили, що натомість отримують БІЛЬШУ насолоду.
Афродіто Пандемос! Афродіто Ураніє!
Не пробачиш холодності льодовиків.
Хай розтануть Антарктики!
Хай розтануть всі Арктики!
Хай пінгвіни пошльопають у талій воді.

Катаклізм! Какаклізм!
Усе на світі какакклізм
І клізма кращий лікар.
О Ашдвао, о Ашдвао,
Твої ми вдячні діти.
Ти гарно справляєшся. Або ми визнаємо вплив інших на нас або ми позбавляємося цих безглуздих страхів. Питання чи безглуздих.
П. не спинила тисяча болячок у печінку, надісланих мною персонально. А от я маю регулярні проблеми з печінкою. Я не вмію писати нічого, окрім щоденників, та й ті…Зненацька я спала з лиця і осунулась. Чому це відбувається? У садочку всі хворіють. І старші і діти…Остап уже третій раз за ту смерть. А чого він помер? Хвороба його з'їла. Гам. Увесь сон плакав, стогнав і кашляв. Звідки в мені ця впевненість, ніби я вбиваю людей? Чому я вибрала для себе в цій війні персонаж смерті? Чому у мене так мало спогадів, але яскраво пам'ятаю епізод з дитсадка, коли ми грали в війну  і я була проти всіх, бо була Гітлером. Гітлер у моїй уяві варив зілля. Тобто був відьмою. Звісно няв,няв Наталка тепер сидить мені у голові. Мені її боятись? Я повинна усвідомити свою самотність? Невже єдиною її метою цих 27 років було знищити мене? Важко повірити у це. Важко збагнути.
Я пишаюсь тим, що пробачила гниду.
Голум
Чомусь вона мені здається Голумом.
Як не хочеться усвідомлювати своє життя рядом послідовних катастроф.
І ще страх за близьких. Яких не так багато. Обернись, їх багато.
Але чомусь мені цікава істота, яка мене принижує. Що точно собі треба заборонити, -  це лаятись, проклинати і погрожувати. Собі ж гірше.
Усі кажуть, що нарешті треба випустити гнів. Чому завжди боляче, якщо не сприймають мої уподобання? Я кажу наші, бо у Наталки ті ж симптоми.
Це точно, що я втомилась від пятитисячолітнього моралізму. Я розумію, чому стільки людей ненавидить євреїв. Через їхній Талмуд, що став примусом для півпланети. Та й нами неприйнятий наш Месія. Що він казав про Матір? Нічого. Батько, батько. Мама мене ніяк не називала. Тато горобчиком і вареником. Бабуся куклою. Треба прислухатись, хто як мене називає. Чи ми взагалі звертаємось по імені? Ми. Хто ці ми? Я хочу щоб вона страждала чи думала про мене? Не хочу, щоб пліткувала. Я вирішила її з мамою не обговорювати. Мене ще не всі залишили. А з Галею. Я поводжусь з тими хто дійсно. Дійсно? Ти серйозно?
Прийди, коли нема Валєри
Яка я злопам'ятна.
За п'ять шоста.
Павучки збираються на вікні на світанку - моя армія спасіння.
Люцифер і Луна.  Місяць зовсім заслаб. Наче колисочка, блюдце.
Зараз він навіть менше Зорі. Вони разом…А ми  - ні.
Чи прийде киця хлебтати із блюдечка цього якесь молочко?
 Рися втомилась кричати. Хазяйка не чує. Добре хоч нежить у неї.
Притулюся пухнастим теплом спини. Муркочу.

Хоч Юлія Латуненко так люто виганяє мам навіть з квартир, де живуть діти і пропонує наймати готель на час гостин, все ж таки, мама залишиться мамою завжди. А дружини можуть і зникнути безслідно. Хоча наче мої дружини свого часу і були мені ближче мами, зараз я надаю перевагу мамі і не хочу ніяких нових дружин. Люди, які хочуть закреслити всю культуру, у праведному гніві створити новий світ і скарати винуватих на голову. Добре, зараз винуваті мами і вихователі. Давайте всіх повбиваємо. Якщо не подобається текст - напишіть свій. Не можете? Все, що ви можете - це заперечити? Де конструктив? Якби нас не було, таких тиранів, де б ви були? Що б робили? Я тиран.

In the voice divine we shatter tomorrows.
Without choice.
The sky is crying over mother Earth,
And  lightning blesses thunder sounds.
My love is calling me to say again "I want".
And where comes desire from?
You look like moonnes god, -
So many sorrows seeing you,
Yet to keep it deep and hide. Oh, Larimar!

  Зринув у голові екстатичний танець мого довгов'язого Аркадія. Він був увесь незахищена відкритість. Справжня оголеність завжди вражає. Прояв абсолютної довіри. Сила слабкості у цій дитинній довірі світу. Він лежить на мілині і ніжиться сонцем. Так незвично бачити цього сильного і стриманого чоловіка таким розслабленим, усміхненим і щасливим.
  І все ж, для чого і до чого була та суперечка? Доведеться дістати Гомера. А не гадати на каві. Знов і знова ще один автор переказує стару історію.

Нестримний Марсе, коханцю Афродіти,
Розсипав по землі свої ти семена.
Завжди готовий зачинати діти.
І битись за дітей готовий до кінця.
Чи ти любив, чи був то лише танець?
Танок палкий, вогнище до небес.
Ми іскорки твої, твої метеорити, що знов і знову бомбардують світ.
Війна, ти породив любов, первооснову.
Хай Логос зневажа тебе і Бог.
Але шаленство вимагає крові.
Червоні смуги ми наносимо на скроні.
І переможний клич і марш і кроком руш!!!
Ми навіжено бісимось на полі.
І бранці брані і лайливих слів.
Чи я люблю тебе,  завзятий і сердитий?
Чи плачеш ти від горя і туги?
А Рим стоїть і римське право вбити
Того, хто відмовляється служить.
Чи пси ми злі, яких цькує хазяїн?
І заклякаємо по стійці "Смирно" враз.
Сурна військова і попівська смирна наш повсякчас дороговказ.
Як сумно одомашненими стати.
Я хочеться по волі знов гуляти.
Як віднайти того, що ще не вмер?
Там у середині в собі того, хто справжній і не бреше.
Ні іншим, ні собі.

Маленькі літачки паперові
Чи знав Леонардо, скільки болю
Скидатиме на землю залізний птах?
І ось люди ховаються під землею.
І Земля від обурення дрижить.
Маленькі люде, літачки паперові,
Із нудьги ви з'явилися свого Творця.
І засмоктує вихор вас пилосмока.
З пилюгою вас викинуть до бачка.


Who can know you better than yourself?
Mom, please, tell me who I am?
I know better, my pure kid.
You are a perfect piece of mе.
I love you much and so much more.
Just don't let you leave and go.
I am so poor, you are so rich.
Can I ever reach, reach.
So was crying a baby small
In a giant fully grown.
Still, who knows what I should do?
Kindness, peace, calm.
I am different from these.
And would like to become
The Bird of Angriness and Flame
Power and Destruction.

My poor child, your fantasies cause affections and disease.
I agree my body's weak
And my spirit has a leak.

Peace is a word
Of the sea and the wind
Peace is a bird who sings
As you smile
Peace is the love
Of a foe as a friend
Peace is the love you bring
To a child.
Searching for me
You look everywhere,
Except beside you
Searching for you,
You look everywhere,
But not inside you.
Peace is a stream
From the heart of a man.
Peace is a man, whose breath
Is the dawn.
Peace is a dawn
On a day without end.
Peace is the end, like death
Of the war
(Lyrics of Peter John Sinfield / Robert Fripp)

Peace is the End, like Death


Living is easy with eyes closed.
Misunderstanding all you see,
Let me take you down.
'Cause I'm going to strawberry fields
Nothing is real
And nothing to get hung about!

With a force stronger than jealousy the kids realized what was already obvious – We wanna be in a band! Now and always.

LAMENT FOR JAMES
Those who love sensations
in their chest
more than events or people,
tell me what is true,  how else
we may know about our affections.
One day we find ourselves without reason
under feeling arrest empty.
What should I do? Is it the end?
(This is the end, The End, my beautiful friend. Jimmie).
Blaming ourselves, we aren't hungry anymore.
A human is like a fruit or meat, perhaps. Eat me.
Should I be sweet after I'm full?
What a fool I was to cry love poems, bleeding.
And so my guitar...
In a strange bathtub she'll find a stranger submerged in water.

Я когда-то непредвиденно наблюдала полное лунное затмение. Ничего не могла понять. Интернет пишет что это было 15 июня 2011 года. Но я помню, что меня это поразило. Меня светила приветствуют даже когда облачно. На секунду выглядывают. Я надеюсь, это знак хорошего их ко мне расположения.
А вчера я узнала, что фраза Джимми, которую я слышала: don't chase the clouds, be goddess, звучит: don't chase the clouds, pagodas. Do not chase! Attract!
Я слямзила еще одно название музыки и написала: Don't chase clouds, pagodas,
the clouds watching.
В мой кофе высыпалось полбанки корицы, и я пью эту дрянь.
Мы ничего не будем спасать: говаривала моя падчерица в Хьюстоне, выбрасывая нераспечатанные коробки с клубникой и голубикой.

Low-cost for sleazes
Hello, friend. I 'll be glad to communicate with you.
The price of 1 word is 1$. The price of audio call 10 min - 10 $, video call is 30$ for 10 min. To send  me your picture is 10$. The screen of my pictures is 100 $ per one. Му selfie is 1000 $ per one. Masturbating on my pictures without my permission costs you your place in Hell after my death.
A я, пожалуй, эту фигню на волосы намажу…
Grief is Great. Grass in Greece.
No Galas, only Halo of Sun's Hello.
Coffee with Sky on Cloudy terrace.
Morning music for Evening rest.
Mellow Solo Piano. Walking around an Orange. Dark Citrine.
Довикаблучувалася.
Каблучка відлетіла у Делі-т, туди, куди й увесь нікчемний діалог.
Кохання Помста Жриця Проститутка За рибу гроші Риба евфемізм.
Якого кольору сьогодні на себе натягну труси? With FADING hearts.
Much love. Confusion. No connection. Peace on Earth. It is everywhere. Come on, I'll show you.