Пробігло річкою життя
Коли тихе́нько, а коли бурхливо.
Ввібрало з вічного буття
Усе що доля видала мінли́ва.
Було усього, як у всіх.
Пізна́ння спершу Світу, потім по́див.
Любов, кохання, перший гріх.
Були ще й дуже, дуже гі́ркі во́ди.
Усе пройшло неначе сон,
Горта́ючи минулого сторі́нки.
Але лишився втім один перон
До прибуття останньої зупинки.
То ж трохи маємо ще час
Аби намилуватись Білим Світом.
Красою створеній про нас
Та гарним майбуттям про наших діток.
То ж трохи ма мо ще час...
© Copyright: Любовь Переверзева 3, 2026
Свидетельство о публикации №126032200832
Свидетельство о публикации №126032200832
Рецензии