Моя фiлософiя

Ми звикли чіплятись за наше минуле,
Боятись, щоб спогади не позабули...
Смакуєм старі епізоди життя –
не хочемо втратити ТІ відчуття...

І ось, нам здається – життя було кращим.
Так ми починаємо жити вчорашнім...
Здається, що ТАМ щасливішими жИли,
бо нас розуміли та щиро любили...

А зараз світ інший – жорстокий та злий...
І хочем сховатися в спогадах ми:
де люди добріші, стосунки міцніші,
родина – фортеця, а світ веселіший.

Та справа вся в тім: не потрібно пригадувань,
і на майбутнє якихось загадувань...
Минуле – в минулому. Пішло в забуття.
ТЕПЕРІШНЄ строїти треба життя!

Така вона справа – все те, що було
залишиться в Серці... Та нОве прийшло.
Прийміть СЬОГОДЕННЯ, творіть майбуття...
І стане ТЕПЕР найкращим життям!

Бо ми є ТВОРЦІ своїх доль та життів,
Ми маємо владу на «зміну світів»!
Свій «всесвіт» у кожного діє в душі,
і ВІДПОВІДЬ в Серці, а не в майбутті...

А не в минулому, що відбуло.
ТЕПЕРІШНЄ... Хай нас ЧІПЛЯЄ воно!
Повірте, найкращим стає майбуття,
коли «всесвіт Серця» керує життям!

22.03.2025р., «Моя філософія»