Нова пригода Дiни

Нова пригода  Діни.
Важкі часи колективізації, життя на трудодні і трудове рабство, без змоги виїхати будь куди без паспорта, для сім’ї   Євдокима Нутраченка закінчилася лише в 1966 році. Скориставшись  змогою отримати паспорт, Євдоким вирішує виїхати з сім’єю до теплого краю, раз і назавжди втекти від злиднів і вирватися з лабетів бідності. А цим теплим краєм, виявилася для їх сім’ї – Грузія . Грузинська земля стала для  Нутраченків  другою батьківщиною. Теплий клімат, море, фрукти, доброзичливий народ  - все це плідно вплинуло на прибулих. Дівчата Ніна і Діна стали   гарними і привабливими, а це не могло залишитися непомітним для місцевих женихів. Не знаючи звичаїв і характеру самих грузинів, ніхто не очікував ,що може статися така надзвичайна пригода.
    Одного сонячного ранку, немовби вихор влетів у дім гарячий  юнак. Нікого не повідомлюючи про свій прихід, він зненацька витяг  великий ніж і встромив його в  стіл. Присутні зніяковіли від такої зухвалості. З його темних очей блиснули іскри.  Він стрімко підійшов до Євдокима і сказав:
- Слушяй  меня ! Твой дочь вошел в мое серце как этот кинжал.
- Динка мой –  нож спрячу. Не отдаш – нож в твоем серце.
Євдоким був чоловік бувалий, але  таке нечуване зухвальство спантеличило навіть його. Він довго дивився  то на Дінку, якій тільки недавно виповнилося чотирнадцять, то на цього гарячого юнака. І як батькові не шкода було своєї ще юної доньки, але він раптом помітив  у цьому  дивакуватому юнакові окрім  гарячності і непохитності і іскри добрих намірів. Буде надійним захисником для доньки, подумав батько.
- Діно, ти   підеш за Автандила?
- Так тату, - сказала тихо Дінка.