Бiль спiзнився до неi на ганок
Він її відпустив без прощань,
Без обіцянок на побачення.
Шлях скінчився до ніжних бажань,
Вже нічого не мало значення.
Без образ і пустих сподівань,
Всі слова залишились несказані.
Вже не треба — єдина грань,
Усі вузлики в поспіх розв;язані.
Він її відпустив, а вона,
Не пручалась — пішла без істерик.
В серці тиша зросла крижана,
І забула дорогу в їх скверик.
У мовчанні, де тиша і морок,
Де розлука гойдає світанок.
На годиннику третя сорок —
Біль спізнився до неї на ґанок.
25.02.2026 р.
Вікторія Г.
«Він її відпустив без прощань
Свидетельство о публикации №126032109204