«Тиха радість без зайвого блиску»
Я кую своє щастя сама,
І ціную найменші дрібниці.
В моїх пальцях — весни бахрома,
А душа — наче нива пшениці.
Я живу і мені до лиця,
Тиха радість — без зайвого блиску.
Я обожнюю щедрі серця,
Які тішать душевну колиску.
Та в прекрасному щезла межа,
І молитви, що йдуть крізь тривоги.
Я не маю чужого ножа —
І не ріжу ним власні дороги.
Я кую - і іскриться тепло,
Бо Господь додає мені сили.
Навіть там, де колись обпекло,
Проростають малесенькі крила.
25.02.2026 р.
Вікторія Г.
«Я кую своє щастя сама»
Тиха радiсть без зайвого блиску
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2026
Свидетельство о публикации №126032109194
Свидетельство о публикации №126032109194
Рецензии