Смак еротики
Не треба слів — вони сьогодні
зайві,
Та з вуст моїх зривається стогін
І раптом — тиша, трішечки
безкрая
Ти подихом торкаєшся колін
Тепло долонь — мов сповідь без
провини,
Мов Божа ласка в темряві земній.
І світ стихає... тільки ми єдині
В цій пристрасті глибокій і живій.
Ця ніч спливає шепотом по шкірі,
Мов хвиля тепла — тиха
і хмільна.
Я тану в цій довірливій довірі, Де ти і я — як спрага і весна.
Тавруєш тіло все до міліметра,
І дотики підносять тіло ввись.
А ніжність, мов весна дощами щедра
Цей смак еротики, якої не зректись.
15.02.2026 р.
«Ти і я — як спрага і весна»
Свидетельство о публикации №126032109057