Лелека

На стовпі гніздо лелеки
   Височіє над селом.
Ніби птах усе навколо
   Зігріва своїм крилом:
Пташенят своїх маленьких,
   І людей, що тут живуть.
Споконвіку птах і люди
   Поруч  по життю ідуть.

За своїм гніздом щодня
   Птах дбайливо доглядає.
Все новими гілочками
   Вище й вище підіймає.
Гїлочки збирають разом
   І ретельно їх вкладають.
Потім в затишну домівку
   Вже яєчка відкладають.

Пташенята дуже швидко
   До людей внизу звикають.
 На щоденну метушню
   Геть уваги не звертають.
Підростають на очах.
   Швидко стануть на крило.
Восени разом з батьками
   Залишають всі село.

Навесні усі разом
   Прилітають в Україну.
Діти вже собі знайшли
   Кожен другу половину.
Знов будується гніздо,
   Де малеча підростає.
Потім стане на крило
   І над обрієм літає.

Чи працює хтось у полі,
   Чи город в селі копає
На своїх високих ніжках
    Пташка поруч походжає.
Не боїться,  адже знає,
    Що важлива для людей.
Бо лише лелека може
   Їм приносити дітей.