" На Лисій горі догоря
Багаття нічне,
Я листя осінні,
На Лисій горі догоряє..."
Василь Стус."
Теж пам'ятаю Лису гору
І скрипи стоптаних чобіт,
І ту сумну, далеку пору,
І вартових біля воріт...
Терзала кожну ніч тривога,
Когось чекала Воркута,
Вела заплутана дорога,
Що люд косила, як чума...
У снах з'являлися зірниці,
Та наяву колимський сніг,
В багнюці карцерній в'язниці,
Життя загальмувало біг...
Але продовжують політ,
У синім небі білі зграї,
Складаючи життєвий звіт,
Ми Лису гору пам'ятаєм...
Автор Геннадій Сівак.
21 січня 2004 року.
Теж пам ятаю Лису гору. Василю Стусу присвячую...
© Copyright: Геннадий Сивак, 2026
Свидетельство о публикации №126032005299
Свидетельство о публикации №126032005299
Рецензии