про бiдну цяцьку та юрбу

Жахтіє запал кволо-кволо
в очах утомлених повій
і за межею виднокола
керує світом бог сліпий.
За ним крокує святотатьска
юрба до місця у фоє,
а моє серце - бідна цяцька -
вже не співає, лиш клює.
Ох, скільки сорому від скрути,
або від голоду ганьби.
Питання бути, чи не бути,
не має сенсу без люби.


Рецензии