Василю Стусу...

Василю Стусу, його
світлій пам'яті.

Минає час,
Моїх дитячих вір...

Василь  Стус.

Вже час  минув святих дитячих вір.
Ось  "Чорний ворон" Речі в чемодані...
Та серед сопок і морозних гір,
Мов Божий перст, сумний у Магадані...

Вівчарок гурт. Бараки, вишки й дріт,
Та вічний сніг. Там в Україні мати,
Це  мов би у ніколи переліт,
Де карцери,  й старі   їржаві грати...

Стояв Поет, напруживши свій зір,
Пророк у темрЯву вдивлявся,
Переконався всеж. Переконався,
Що  час минув його дитячих вір...


Автор Геннадій Сівак.
4  липня  2002 року.
м Шепетівка.


Рецензии