Ранок весни
В небі блакитному білим зафарбив хмарки,
В промені сонця маріння вселив романтичні,
Вольному вітру дозволив душевні альти.
“Доброго ранку!”, – весна прошептала ласкаво
І запросила впустити відраду в життя.
Тут же у небі засяяло сонце яскраво
І запалило у грудях п’янкі почуття.
Серце з душею відчули невтомне завзяття,
“Доброго ранку!” – шепнув заспокоєний нерв…
Смуток розтанув у збудливих іскрах сприйняття,
Запал натхнення розлився по лініях вен.
Свидетельство о публикации №126031806888