Ти від мене пішов так давно мій коханий
Й не почую вже я твій голос дзвінкий.
Не побачу очей голубих немов небо,
Бо настав для мене час цей сумний.
Не почую мелодій я тих, що ти грав на баяні.
Він самотньо стоїть мов чекає тебе
І тільки коли онучка зіграє на ньому,
То хоч цим звеселить серце моє.
Що поробиш, така мені доля дісталась
В самоті і журбі доживати.
Та в душі все ж зосталися ті роки
Які не давали з тобою мені сумувати.
13.03.2026
Ти вид мене пишов так давно мий коханий
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2026
Свидетельство о публикации №126031806193
Свидетельство о публикации №126031806193
Рецензии