Сергей Есенин Годы молодые перевод на украинский
Отруїв, я знаю вас, краще б м;ята-рута…
Я не знаю: мій кінець близько, чи далеко,
Сині очі - неба глас; десь подівсь лелека!
Де ти, моя радість? Темрява, аж стидно,
Зосталася, навік в шинку, нічого не видно…
Руки витягну, і ось: десь би щось не згавить,
Їдем: коні, сани, сніг; Гай стоїть й лукавить!
Гей, ямщик, відкрий на всю, покажи їх силу,
По вибоїнах таках, піддати б краще - пилу…
А ямщик, у відповідь одне: «За Такої хуги -
Страшно, як пітніють коні, з батога наруги!
Ти, злиденний боягуз! Мчи вже без упину,
Взявся сам я за батіг, й ну коням по спинах…
Б'ю, а коні - заметіль, сніг розносять з пилом,
Раптом поштовх, і з саней, прямо в кучу тілом!
Встав і бачу: що за біс, замість коней-трійки,
Забинтований лежу, наче й сам уже, у стійлі…
Та замість коней, я лечу - по дорозі «тряска»,
Б;ю я ліжко, не коней, у руках біла пов;язка!
На обличчі закрутив, годинник вуса-стрілки,
Враз схились наді мною, дві сестри сиділки…
Нахилилися й хриплять: «То не м;ята-рута!»
Золотий, отруїв ти себе сам - Слава то отрута!
Ми не знаєм, твій кінець близько, чи далеко -
Знать, «блакить очей», з шинків, в небо зніс лелека!
17 березня 2026 року
Віталій Косенко
Свидетельство о публикации №126031803743