Сергей Есенин Годы молодые перевод на украинский

Слава  й  роки  молоді: все,  як та  отрута,
Отруїв,  я знаю  вас,  краще б  м;ята-рута…
Я не знаю:  мій кінець близько, чи далеко,
Сині очі - неба глас; десь подівсь лелека!

Де  ти,  моя  радість?  Темрява, аж стидно,
Зосталася, навік в шинку, нічого не видно…
Руки витягну, і ось: десь би щось не згавить,
Їдем: коні, сани, сніг; Гай стоїть й лукавить!

Гей, ямщик, відкрий на всю, покажи їх силу,
По вибоїнах таках, піддати б краще - пилу…
А ямщик,  у  відповідь  одне: «За Такої хуги -
Страшно, як пітніють  коні, з батога наруги!

Ти, злиденний боягуз!  Мчи  вже  без  упину,
Взявся сам я за батіг, й ну коням по спинах…
Б'ю, а коні - заметіль,  сніг  розносять з пилом,
Раптом поштовх, і з саней, прямо в кучу тілом!

Встав і бачу: що за біс, замість коней-трійки,
Забинтований лежу, наче й сам уже, у стійлі…
Та замість коней, я лечу - по дорозі «тряска»,
Б;ю  я  ліжко,  не коней, у руках біла пов;язка!

На обличчі закрутив, годинник вуса-стрілки,
Враз схились наді мною, дві сестри сиділки…
Нахилилися  й  хриплять: «То  не  м;ята-рута!»
Золотий, отруїв ти себе сам - Слава то отрута!
Ми не знаєм, твій  кінець  близько, чи далеко -
Знать, «блакить очей», з шинків,  в  небо  зніс лелека!

17 березня 2026 року
Віталій Косенко


Рецензии