похоже, мы снова влипли
похоже, мы снова влипли
в весенний жизневорот
ползи же, моя улитка
по тёплому марту вброд
усердно толкая мышцу
и рожками шевеля
ты ловишь меня на мысли
весёлой, как лёт шмеля
как солнечный блик по коже
сбежавший на небеса
что жизнь хороша.. я тоже
не верю своим глазам
непреодолимо утро
и скоро опять зима
а ты всё ползёшь, как будто
не кончишься никогда
17.03.26
Свидетельство о публикации №126031707097
Навіть, якщо потягнути за цю стрічку гіркуватої самоіронії і розпакувати несвідоме, равлик для мене як символ самодостатності, бо там де він, там є дім, бо він і є дім. А ще він впертий і рухається у своєму темпі, незважаючи на всі водовороти, тому таке хороше і тепле, бо багато сонця, люблю сонце, і щемливе, бо є надія, отак вперто той равлик повзе не на зло кондуктору білет купив і пішки пішов, а просто такий шлях і взагалі)
Класний вірш, багато разів перечитала🐌🌱
Юка Санна 24.03.2026 21:31 Заявить о нарушении
Краще подякую – ти завжди так жваво і неформально відгукуєшся,
що не вірити неможливо.
Марсэр 24.03.2026 23:35 Заявить о нарушении
Мирного дня тобі☕🥐
Юка Санна 25.03.2026 07:46 Заявить о нарушении
І тобі гарного дня, обіймаю)
Марсэр 25.03.2026 15:00 Заявить о нарушении